Становлення Київського університету, нині флагмана української науки, було досить складним. Його діяльність розпочалася 15 липня 1834 року. Спочатку функціонував тільки філософський факультет, який мав два відділення: історичне та фізико-математичне. Ректором університету було призначено Михайла Максимовича (1804 - 1873), визначного вченого, природознавця, історика, фольклориста, письменника, автора збірок «Малоросійські пісні» (1827 р.), «Українські народні пісні» (1834 р.), «Збірника українських пісень» (1849). До призначення ректором Київського університету М. Максимович очолював кафедру ботаніки Московського університету. У 1835 році в Київському університеті було відкрито юридичний факультет, а в 1841 – медичний факультет. Такою була структура університету до 1920 року. З історією Київського університету тісно пов'язані імена відомих вчених, просвітителів, письменників. Так, в Київському університеті на посаді викладача малювання працював Т. Шевченко. В університеті викладали В. Вернадський, М. Драгоманов. Постійними членами Ради університету були І. Тургенєв, Д. Менделєєв, М. Жуковський. Вихованцями університету стали: В. Антонович (1834 – 1908) – історик, археолог, етнограф, засновник історичного товариства; Д. Баталій (1857 – 1932) – видатний історик; М. Драгоманов (1841 – 1895) – дослідник творчості Т. Шевченка, І. Франко – публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, філософ, громадський і культурний діяч; М. Старицький (1840 – 1904) – український письменник, культурний і громадський діяч.
1865 року в Одесі за ініціативи відомого педагога і лікаря М. Пирогова на базі Рішельєвського ліцею було засновано Новоросійський університет, який з 1933 року отримав назву Одеського університету. З початку своєї діяльності університет мав історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний і медичний факультети. Серед випускників і викладачів університету багато видатних вчених : Ілля Мєчніков (1845 –1916) – біолог, професор зоології та порівняльної анатомії; Данило Заболотний (1866 –1929) – мікробіолог і епідеміолог, один із засновників вітчизняної наукової епідеміології; Олександр Богомолець (1881 – 1946) – патофізіолог, академік та президент (з 1930 р.) Академії наук УРСР; Лев Писаржевський (1871 – 1938) – хімік, академік, керівник створеного за його ініціативи Українського інституту фізичної хімії. З Одеським університетом пов'язана діяльність І. Сєченова, О. Ковалевського, М. Зелінського, Є. Щепкіна, В. Філатова. Одеський університет ім. Іллі Мєчнікова залишається впливовим центром освіти й науки південного регіону України.
Усього в Україні до 1917 року діяло 27 вищих навчальних закладів, у яких навчалося понад 35000 студентів.
Закінчення. Попередня частина тут.
Джерело — pidruchniki.ws.
Каспер
Studentka
Каспер